Віддимати, -маю, -єш, сов. в. віддути, відодму, -меш, гл. 1) Отдувать, отдуть. 2) віддимати губи. Выпячивать губы. Переносно: сердиться. Оддув губи, як капиці.
Дочвала́ти, -ла́ю, -єш, гл. Доплестися, добрести. Вулкан, до кузні дочвалавши, будить зачав всіх ковалів.
Жорна́вка, -ки, ж. = жарнівка 2.
Зали́ти, -ся. Cм. залива́ти, -ся.
За́смажка, -ки, ж. Жиръ, пережаренный съ мукой для заправки кушанья.
Зду́ховина, -ни, ж. У четвероногаго животнаго: часть между ребрами и сѣдалищными костями.
Качаня, -ня́ти, с. Маленькій кочень, початокъ, маленькая кочерыжка. Покотив качаня капусти з чієгось воза. 93.
Морга́ти, -га́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] моргну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Моргать, моргнуть, мигать, мигнуть. От зараз світова зірниця на небі зачала моргать. Моргни, сліпа, коржа дам. Ніч була темна, хоч око виколи, тільки коли-не-коли моргне блискавка. моргати усами, бровами. Шевелить усами, бровями. І усом не моргне. Зевес моргнув, як кріль, усами. Я на тебе моргала і очима, і бровами. моргати на ко́го. Подмигивать кому-либо, кокетничая, строить глазки. Гей хороша молодичка моргала на мене. На петрушку копала, на Петруся моргала.
Розіслати II, -ся. Cм. розстилати, -ся.
Швачечка, -ки, ж. Ум. отъ швачка.
