Гора́, -ри́, ж. 1) Гора, возвышенное мѣсто. Як схоче, то й на гору повезе, а не схоче, то й з гори не спустить. Порівняє гори з долинами, а багатих з убогими. Я б і гори покотив. Все сдѣлалъ бы. Ли́са гора́. Гора съ обнаженной вершиной, — согласно народнымъ повѣрьямъ обычное мѣсто собранія вѣдьмъ и чертей. І на мудрім дідько на лису гору їздить. Золота́ гора́, золоті́ го́ри. Несмѣтное богатство. Се їм золоту гору, та й ту рознесуть. Золотії гори обіцяє. Прельщаетъ невѣроятными обѣщаніями. 2) Чердакъ въ постройкахъ. Лисичка зробилась кішкою, та з хати та на гору. Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув. 3) О рѣкѣ: верховье, верхнее теченіе. Вітер з гори дме, т. е. по теченію. 4) Родъ игры. 5) Бра́ти го́ру. Одерживать верхъ надъ кѣмъ либо, одолѣвать. Здоров'я почало брати гору. 6) Бра́ти горо́ю. Пѣть басомъ высокія ноты; пѣть первымъ басомъ. Ти бери горою, а я буду окселентувати. 7) До гори́, у горі́, у го́ру. Cм. Догори, угорі, угору. Ум. Гі́рка, гі́ронька, гі́рочка. Го́ронька.
Зроняти, -ня́ю, -єш, сов. в. зронити, -ню́, -ниш, гл. Давать, дать упасть; терять, потерять, утратить. Ой лісе, лісоньку, зронив єс красоньку.
Медни́й, -а́, -е́ Обильный медомъ; медоносный. Медний рік. Щоб ваша бджола все медна була.
Незнайомий, -а, -е. Незнакомый, неизвѣстный.
Приліплювати, -люю, -єш, сов. в. приліпити, -плю́, -пиш, гл. Прилѣпливать, прилѣпить, приклеивать, приклеить. Одірвав клаптик бомажки і приліпив її лоєм до дна чарки.
Розчинка, -ки, ж. Ум. отъ розчина.
Рухомий, -а, -е. Движимый. рухоме добро. Движимое имущество.
Скотарча, -чати, с. Мальчикъ скотникъ. пастухъ рогатаго скота.
Тонко нар. Тонко. Де тонко, там і рветься. Ум. тоненько, тонесенько, тонічко. Та пряди кужель тонесенько.
Четверинка, -ки, ж. Въ загадкѣ каждая штука изъ четырехъ. Чотирі четверинки, п'ята п'ятиринка, шосте гостре, сьоме просте (вікно).
