Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

криничаний

Криничаний, -а, -е. Родниковый. В воді тихо плавала криничана червонобока жабка. Левиц. І. 288. Криничана осока. Раст. Carex praecox.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИНИЧАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИНИЧАНИЙ"
Абомо́вня, -ні, ж. Отголосокъ, эхо. Ударить плова з громами, від яких росходиться по всіх горах абомовня — відгомін. Шух. І. 212.
Борщівничка, -ки, ж. Ум. отъ борщівниця.
Вдовування, -ня, с. = удовування.
Гарасівка, -ки Узкая красная шерстяная ленточка. гарусная лента. Желех. Гол. Од. 54. 47. О. 1862. II. 9.
Ґосподи́ня, -ні, ж. = Господиня. Желех.
Наголо́ватки, -ток, ж. мн. Раст. 1) Cirsium arvense Scop. 2) Jurinaea cyanoides Dec. ЗЮЗО. І. 118, 125.
Пороздиратися, -раємося, -єтеся, гл. Разорваться, разодраться (о многихъ).
Правдиця, -ці, ж. Ум. отъ правда.
Рострата, -ти, ж. Растрата. Добро покидати чужим людям, чужим дітям нп сміх, ни рострату. Шевч. 99.
Спільжити, -жу, -жиш, гл. Ослабить. Мусить долішний обруч підбити угору, аби трохи спільжити — звільнити доґи та тоді забити дно у затір. Шух. І. 250.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИНИЧАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.