Вислуга, -ги, ж. 1) Служба. А до того іще спороли батогами, а за вислугу палюгами. 2) Прослуженное время. Там козак по риночку ходить, у гетьмана вислуги ся просить: пусти мене, мій пане, додому. 3) Заслуженное, заработокъ за службу. Ум. ви́служенька. На тім короваю три яблучка з раю: то ж тобі, Марусенько, вірна твоя вислуженька, що ти собі вислужила у милого Бога.
Гарюкало, -ла, м. и с. гарюкання, -ня, с., гарюкати, -ся, -каю, -ся, -єш, -ся, одн. в. гарюкнути, -кну, -неш, гл. = гарикало, гарикання, гарикати, -ся, гарикнути. З тими наймичками, треба все гарюкатись, сваритись.
Да́тка, -ки, ж. Подачка. Підлизується до панів; звик на датки, то де вже йому до роботи.
Зако́чистий, -а, -е. = закотистий. Пошила сорочку Юхимові, з закочистим коміром, а він і не хоче надівати. Васил. у.
Надзюри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Натечь струйкою. Діжка тече, — глянь, скільки подзюрило.
Не-миний-корчма, -ми, об. Прозваніе пьяницы.
Перепаламарювати, -рю́ю, -єш, гл. Превзойти кого въ исполненіи пономарскихъ обязанностей. Встрѣчено въ скороговоркѣ: Нашого паламаря ніхто не перепаламарює.
Риндзя, -зі, ж. Телячій желудокъ.
Стік, сто́ку, м. Стокъ, спускъ (воды)? впаденіе (рѣки)? Край села Теплиць, у стоку річки Полянина.
Чемесити, -шу, -сиш, гл. Давить, выдавливать, топтать.
