кришити
Кришити, -шу́, -шиш, гл. 1) Крошить. Ой сип сірівець та криши петрушку. Чого не люблю, того і у борщ не кришу. 2) Рубить. Дід і почне кришить татар, як локшину. 3) Рѣзать, разрѣзывать. Сало кришене стоїть на столі.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 308.
Том 2, ст. 308.