Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

криничуватий

Криничуватий, -а, -е. О мѣстности: богатый родниками. Криничувате місто. Херс. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИНИЧУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИНИЧУВАТИЙ"
Виморити, -рю, -риш, гл. 1) Выморить. 2) Измучить, истомить.
Вичитати Cм. вичитувати.
Засвід́чити Cм. засвідчувати.
Каламарчик, -ка, м. Ум. отъ каламарь.
Перекіцнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перекувыркнуться. Вх. Уг. 258.
Пообсушувати, -шую, -єш, гл. Обсушить (во множествѣ).
Похмаритися, -риться, гл. безл. Покрыться тучами. Вияснилось було, потім знову похмарилось. Харьк. у.
Почесний, почестний, -а, -е. 1) Почтенный, уважаемый. Титарівна-Немерівна почестного роду. Шевч. 655. Вік чоловік почесний. Черк. у. 2) Почетный. почесний хліб. Хлѣбъ, съ которымъ приходять старости сватать дѣвушку. Тільки й знає почесний хліб старостам вертати. Г. Барв. 457. почесна (чарка?) — угощеніе водкой въ нѣкоторые моменты свадебнаго обряда. Дружба наливає чарку горівки і кличе на почесну. Грин. III. 513. Тут то саме у Тараса коровай ділили; за вечерею бояре дружечок гулили; подавали їм почесну, а сами ковтали. Мкр. Н. Зо.
Уладити, -джу, -диш, гл. = уладнувати. Тут як би владить так, щоб який-небудь неборак не здумав шелесту зробити. Гліб.
Хворостиння, -ня, с. То-же, что и хмиз? Пішов мужик одбувать свою панщину в ліс, збірать хворостиння. Грин. II. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИНИЧУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.