Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

криничуватий

Криничуватий, -а, -е. О мѣстности: богатый родниками. Криничувате місто. Херс. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИНИЧУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИНИЧУВАТИЙ"
Бутвиння, -ня, с. Зелень, которую кладуть въ борщъ: петрушка, лукъ, укропъ и пр. Св. Л. 5.
Віддалятися, -ляюся, -єшся, сов. в. віддалитися, -люся, -лишся, гл. Отдаляться, отдалиться, удаляться, удалиться. Тепер же я сиротина у світі зосталась, що від роду віддалилась, а від села одійшла. Чуб. V. 747.
Вологнути, -ну, -неш, гл. Влажнѣть.
Гапка, -ки, ж. 1) Петля изъ проволоки для застегиванія платья. 2) Задница. К. ЦН. 223.
Звиха́тися, -хаюся, -єшся, гл. = звиватися 2. Ой матінко-вутко, звихай же ся хутко, бо ми ся звихали, все село звоювали, чикмани поросили, на весілля спросили. Грин. III. 511.
Післати Cм. посилати.
Попивати, -ва́ю, -єш, гл. Попивать, пить. Напитку дорогого не попиває. АД. II. 6. Чорний ворон залітає, тую кровцю попиває. АД. І. 85.
Рожівка, -ки, ж. 1) = рожа? Щипліте рожівку. Чуб. IV. 280. 2) Родъ писанки съ орнаментомъ въ видѣ розы; различаются рожівка сторчова и бокова. КС. 1891. VI. 374.
Тяжчити, -чу́, -чи́ш, гл. Дѣлать тяжелѣе. Шейк.
Шіпавий, -а, -е. = шолудивий. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИНИЧУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.