Блажчий, -а, -е. Сравн. ст. отъ благий. Кость блажчий за Григора.
Ма́впа, -пи, ж. Обезьяна.
Одіржини, -жин, ж. мн. Очески конопли, остающіеся на гребнѣ или крючкахъ при расчесываніи.
Пітькати, -каю, -єш, гл. О перепелкахъ и коростеляхъ: кричать. Пітькають перепелиці, деркачі.
Повиробляти, -ля́ю, -єш, гл. Выдѣлать, сдѣлать (во множествѣ).
Простромлювати, -люю, -єш, сов. в. простроми́ти, -млю́, -миш, гл. Ногу... так і простромив шаблюкою. От-от бугай настигне, от-от простроме рогом наскрізь Максимову спину.
2) Просовывать, просунуть. Простромив голову в двері.
Сильний, -а, -е. 1) Сильный, крѣпкій, могучій. Хоч не сильна, аби двір закрасило. Тут є сильний лицарь. 2) Дающій силу, мощь. У змія єсть дві бочки: у одній вода силна, а в другій безсилий. Як він з ким небудь бється, то сам пє силну воду, а другому дає безсилну. 3) Большой, сильный. Були на селі сильні багачі. Вона ще зроду не бачила такої сильної води. Прийшли у такий сильний ліс, шо йому і кінця-краю нема. На Різдво сніги сильні залягають. Що там за сильний ярмарок стає. Ум. сильненький, сильнесенький.
Тогобочанський, -а, -е. Съ той стороны рѣки. Тогобочанська жінка.
Цюпати, -паю, -єш, гл. = цьомати.
Чхатися, -ється, гл. безл. Чихаться. Перець м'яла, так тепер у носі крутить та пхається. «Чхається!» — Дорогу чуєш. доро́га пхається. Предстоитъ отправляться въ путь.
