Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кричання

Кричання, -ня, с. Крикъ. Кричання не своїм голосом. Левиц. І. (Правда 1868, 520).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЧАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЧАННЯ"
Вірменський, -а, -е. Армянскій.
Глевко нар. Ум. отъ глевкий. Так наша піч пече глевко. Ном. № 2131. Їж, Левко, хоч і глевко. Ном. 12002.
Ґелетя́, -тя́ти, с. Деревянный сосудъ для молока. Желех.
Зачина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. зача́тися, -чну́ся, -не́шся, гл. Начинаться, начаться. Як світ зачався, то люде так Богу молились. О. 1862. V. 79. Нове життя зачалося. Мир. Пов. І. 142.
Зілля́ти, -ллю, -ллєш, гл. = злити. Желех.
Окріп'я, -п'я, с. = окріп, 2. На Прокіп'я (VII, 8) рвуть окріп'я. ХС. І. 77.
Посестра, -ри, ж. Названная сестра; подруга, пріятельница, возлюбленная. Кобись такий до роботи, який до посестри. Гол. IV. 487.
Табачок, -чку, м. Ум. отъ табак.
Цілушка, -ки, ж. = окраєць. Вх. Зн. 78. Радом. у.
Чако, -ка, с. Киверъ. Ходить жовняр, ходить, в руках чако носить. Гол. І. 135.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИЧАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.