Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кричання

Кричання, -ня, с. Крикъ. Кричання не своїм голосом. Левиц. І. (Правда 1868, 520).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЧАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЧАННЯ"
Глубина, -ни, ж. глубокий, -а, -е и пр. = глибина, глибокий и пр.
Зате́мни́ти Cм. затемняти.
Охрести, -тів, м. Принадлежности крестнаго хода: хоругви, кресты и пр. Оттут то було плачу, як охрести та мари принесли. МВ. (О. 1862. І. 87). ЗОЮР. II. 285.
Печера, -ри, ж. Пещера. Живуть вони по ямах, по байраках, між скелями в печерах сумовитих. К. Іов. 63. 2) Подмывъ въ рѣкѣ подъ берегомъ, нора въ берегу. Браун. 6. Раки живуть по печерах.
Піп, попа, м. 1) Попъ, священникъ. попа в ре́шеті возити. Утаивать грѣхъ на исповѣди. 2) пт. Fulica astra, лысуха черная. Вх. Пч. II. 11. 3) Насѣк. = зеленяк 1, Cetonia aurata. Вх. Пч. І. 5.
Подумання, -ня, с. Мысли, помышленія. Знав фшитку мисель і подумання шатана. Гн. І. 9.
Попліч нар. Рядомъ, плечо съ плечемъ. Будем... попліч його дванадцять парсон сажати. АД. II. 121. Попліч сиділа коло його стара бабуся. МВ. (О. 1862. І. 91).
Променистий, -а, -е. = промінистий. Веселого променистого ранку. МВ. ІІ. 147.
Спасівський, -а, -е. Бывающій въ успенскій постъ. Швидко висохла вона (хата) на гарячому спасівському сонці. Левиц. І. 331.
Штампувати, -пую, -єш, гл. 1) Выравнивать (о землѣ, бревнѣ). 2) Выбивать штемпель. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИЧАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.