Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кричання

Кричання, -ня, с. Крикъ. Кричання не своїм голосом. Левиц. І. (Правда 1868, 520).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЧАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЧАННЯ"
Вихованка, -ки, ж. 1) Воспитанница. 2) Любовница, содержанка. Борзенск. у.
Гарювати, -рю́ю, -єш, гл. Шалить. Лохв. у. Мил. 61.
Заробі́тний, -а, -е. 1) Дающій заработокъ. Край заробітний. 2) Заработанный. Кв. II. 304.
Льом, -му, м. Раст. Ulmus montana. ЗЮЗО. І. 140.
Освіданий, -а, -е. Опытный. На похороні готували обід освідані дві молодиці. Рк. Левиц.. Cм. досвідчений.
Підродити, -джу́, -диш, гл. Уродить, родить. Не літо ніщо не підродило.
Понадряпувати, -пую, -єш, гл. Нацарапать (во множествѣ).
Почередникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть пастухомъ коровъ.
Проскубти, -бу, -бе́ш, гл. Прощипать, выщипать немного (перья, волосы, шерсть).
Тонучий, -а, -е. Утопающій. Тонучий і бритви хопиться. Ном. № 9784.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИЧАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.