Да́лі, да́лій, нар. Сравн. ст. отъ далеко. У дурня до Юр'я, у розумного далі. «Старче, село горить!» — «А я за суму та далі посуну».  2) Потомъ, послѣ. Гомоніли люде на селі, а далі й розійшлися.  Ой, хвортуно, хвортунино, що ти учинила? Дала серцю спізнатися, далі розлучила.  2) Вскорѣ. Далі прийде. Степан вже далі прибіжить за сокирою. Вже далі вечір.... Вже далі хліба не стане. Далі-далі. Скоро, въ скоромъ времени. Ви вже далі-далі онучат дружитимете, а в мене ще й діти мог сиріточки на в'язях висять. 4) Подальше. Ти, дівчино, ти; подобна, не здавайся на підмову, бувай добра; бо дворянин то поганий: як ізрадив дівчину, а сам далій.  5) Да́лі-пода́лі. Спустя нѣкоторое время. Винен був гроші і не віддавав, а далі-подалі віддав. 
                        
                        
                                                
                          
	Закоро́стявіти, -вію, -єш, гл. Заболѣть коростой.
                        
                        
                                                
                          
	Залячи́, -жу, -жеш, гл. = залягти.
                        
                        
                                                
                          
	Запу́сканка, -ки, ж. Яйцо, изъ котораго сквозь небольшую дырочку выпущено содержимое, а затѣмъ скорлупа наполнена смолой или воскомъ; употребляется при игрѣ навбитки. 
                        
                        
                                                
                          
	Молочі́й, -чію, м. Раст. а) Cм. молочай, б) Leontodon taraxacum.  Cм. молоч.
                        
                        
                                                
                          Повсякчасно	нар. Во всякое время, всегда.                        
                        
                                                
                          Понадуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. = понадиматися.                         
                        
                                                
                          Пораяти, -ра́ю, -єш, гл. Посовѣтовать.                        
                        
                                                
                          Спречатися, -ча́юся, -єшся, гл. = сперечатися. Я не хочу спречатись із тобою через личаків.                         
                        
                                                
                          Фатів, -това, м. Дуралей, шутъ: баловень.