Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кривулька

Кривулька, -ки и кривульця, -ці, ж. Ум. отъ кривуля.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 304.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИВУЛЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИВУЛЬКА"
Безбородько, -ка, м. Человѣкъ не имѣющій бороды.
Гостри́ло, -ла, с. Приборъ для точенія косы. Черк. у.
Ґерґота́ння, -ня и ґерґоті́ння, -ня, с. 1) Крикъ гусей, индюковъ. 2) Разговоръ на непонятномъ языкѣ.
Ляскоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Учащенно хлопать, щелкать. 2) Быстро говорить, быстро болтать, чаще — крикливымъ голосомъ. Вийде до них, ляскотить по пташиному, привітна, люба. МВ. (О. 1862. III. 44).
Мотови́ло, -ла, с. 1) Снарядъ для наматыванія нитокъ съ веретена. Представляетъ изъ себя палку, развдвоенную въ видѣ вилокъ на одномъ концѣ, а другой, болѣе толстый, конецъ оканчивается перекладиной. Вас. 201. Чуб. VII. 410. Гол. Од. 36. Части: палка — держівно, раздвоеніе — вилиці з ріжками (ріжки. Конст. у.), перекладина — вилок (перехрестя. Констан. у.). Шух. І. 150. Накупив веретен, нема мотовила. Чуб. 2) Названіе вола, имѣющаго привычку мотать головою во время запряганія. КС. 1898. VII. 47. Ум. мотови́льце, мотови́лечко.
Наш, -а, -е. Нашъ. Нашим салом та по нашій шкурі. Ном. № 4780. Пішли наші вгору! Ном.
Патрет, -та, м. Портретъ. Се й сліпий розгледить, що се патрет, а не живий чоловік. Кв.
Подеякий, -а, -е. Кой кто, нѣкоторый. Желех. Вх. Зн. 51.
Рострусити, -ся. Cм. рострушувати, -ся.
Тесака, -ки, м. Рубака, забіяка, драчунъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИВУЛЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.