Годуватися, -дуюся, -єшся, гл. Кормиться, пропитываться. Багатий дивується, як убогий годується. Не хлібом я — зітханнями годуюсь. 2) Кушать, ѣсть. Употребляется преимущественно въ выраженіи, которымъ припрашиваютъ гостей: годуйтеся, люде добрі! Борщу скуштуйте, галушок, годуйтесь, кушайте доволі. Не турбуйтесь, люде добрі, годуйтесь на здоров'я.
Грудне́вий, -а, -е. Ноябрьскій.
Дій IІ, до́ю, м. Доеніе, удой. Чи буде ж у нас корова добра, як запрягять її? От німець держе корову для дою тіки, то й добра буде.
Ло́хнути, -ну, -неш, гл. Быть въ отчаяніи. Чого ти так лохнеш?
Ненависть, -ти, ж. Ненависть. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти, від панської карности, від людської ненависти. узя́ти ненависть на ко́го. Возненавидѣть кого. Яке моє життє буде? та й її, як я візьму на неї ненависть?
Обабитися, -блюся, -бишся, гл. Обабиться, изнѣжиться. Обабивсь ляхівкою окаянний.
Порозшукувати, -кую, -єш, гл. Разыскать (во множествѣ).
Порясочка, -ки, ж. Употреблено въ нар. пѣснѣ въ томъ же значеніи, что а ряска (растеніе, Cм. ряска 1) или въ значеніи: кормленіе ряскою. Утка йде, утенята веде, на напасочку, на порясочку, на холодну водицю, на зелену травицю.
Потрата, -ти, ж. Утрата, издержка. Лучиться, що чоловік зовсім дурни, а жінка вередлива та вигадлива. Тоді вже округ горе та потрата.
Фриґа, -ґи, ж. Дерево, длиной въ семь саж.
