Друля́ти, -ля́ю, -єш, одн. в. дру́лити, -лю, -лиш, гл. Толкать, толкнуть. Миються люде і друляють одні других в воду.
Згло́бити, -блю, -биш, гл. Сплотить.
Зрадний, -а, -е. и зрадній, -я, -є. = зрадливий. Гей-гей! не надь, рибалко молоденький, на зрадний гак ні щуки, ні лина. Зрадня ваша рада.
Певний, -а, -е. 1) Вѣрный, надежный. Признайсь мені, дівчинонько, чи будеш ти певна. А щоб певна була правда, — нехай шлях покаже. Певна людина.
2) Увѣренный. Хиба вони не певні в своїм щасті?
3) Внушающій довѣріе. Тут певнеє ніщо ні ходить, ні сидить.
4) Извѣстный, опредѣленный. Ангел певного часу спускавсь у купальню.
Перетісувати, -сую, -єш, сов. в. перетеса́ти, -шу́, -шеш, гл. Перетесывать, перетесать вновь или иначе.
Підстілля, -ля, с. Мѣсто подъ столомъ.
Присмажка, -ки, ж. = присмака. Да все коли б смашненьке, да коли б сальця більше, присмажку добру зробили. От ніщимня страва смашна без присмажки.
Розсіватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розсіятися, -сіюся, -єшся, гл. Разсѣваться, разсѣяться. Ходім, сестро, горою, розсіємось травою.
Слобонити, -ся. Cм. слобоняти, -ся.
Сокотитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Беречься, остерегаться.
