Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крикливиця

Крикливиця, -ці, ж. 1) Кликуша. Була оце, але вмерла жінка крикливиця. Кіев. г. Як воно на вашу думку: чи то од Бом оті крикливиці, чи воно з дання, чи з нечистою силою накладають? 2) мн. крикливиці. Болѣзненное состояніе ребенка, когда онъ кричить безъ слезъ. Мил. 33. Прийшла я до вас з крикливицями і безсонницями. Кури-куриці, нате вам крикливиці. Чуб. І. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИКЛИВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИКЛИВИЦЯ"
Делі́я, -лії, ж. Длинная медвѣжья или волчья шуба у галицкаго мѣщанина. Гол. Од. 17. Ум. Делі́єнька, делі́єчка. Гол. І. 339.
Наустити Cм. наущати.
Перезімуватися, -муюся, -єшся, гл. Пройти зимѣ. Такеньки уся зіма зімська перезімувалася. МВ. (О. 1862. III. 72).
Підложниця, -ці, ж. Наложница. Шевч. ІІ. 179.
Приплескати Cм. припліскувати.
Пророк, -ка, м. = прорік. Господь.... промовляв устами святих од віку пророків своїх. Єв. Л. І. 70. Зустрічає його пророк Ілія. Грин. II. 146.
Пустиння, -ня, с. Пустырь; пустошь, заброшенная усадьба. Прямо у свою слободу та у свій двір. Як глянув, аж там таке: пустиння! пообвалювалось, скотина реве, голодна. Мнж. 86.
Унудити, -джу, -диш, гл. Утомить. Я йому кониченька унудив. Чуб. Ш. 192.
Ухожати, ухождати. Cм. уходжати.
Хрещення, -ня, с. 1) Крещеніе. Чуб. І. 173. 2) Крещеніе, праздникъ Богоявленія Господня 6 января. ХС. І. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИКЛИВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.