Ага́-га, меж. 1) Выражаетъ удивленіе. Ага-га, яка тут глибочінь! 2) А, вотъ что! — Та се не мати йому дала, а сестра. — Ага-га! Ага-га! Це коли повний місяць буває, чи що б то?
Висити, -шу, -сиш, гл. Поднимать въ вышину. Будуть (снопи) возити, в стоги стежити, а в шир ширити, а в вись висити.
Гадиня, -няти, с. Змѣенышъ. Гадина чинить уперед яйце, а потім віводить гадиніта.
Ду́чка, -ки, ж. Вобще дыра, отверстіе, ямка. Небольшая ямка въ землѣ при различныхъ дѣтскихъ играхъ: в сви́нку, в ма́сла, в ґльо́ґа. Лунка, въ которой вращается конецъ веретена въ гончарномъ кругѣ. ду́мки — мелкія отверстія въ сводахъ гончарной печи для пропуска огня. дучка = дучайка. Ум. ду́чечка.
Є́сь, єсть, єсте́, гл. Отъ гл. бути н. вр. 2 и 3 лица ед. ч. и 2 лицо мн. ч. Добре єси робиш.
Жіно́цький, -а, -е. = жіночий. Гетьмане Потоцький, що в тебе розум жіноцький.
Когутій, -я, -є. = когутячий.
Рикати, -ка́ю, -єш, одн. в.рикнути, -ну, -неш, гл. 1) Рычать, рыкнуть. Вовк як рикнув, — збіглось вовків щось із тисячу. 2) Ревѣть, заревѣть. Рикає віл. Теля рикає, а корова десь пішла. Рикнув віл на сім сіл. ) Грозно кричать. Рикає, наче лев.
Храпавий II, -а, -е. Хриплый.
Чуйно нар. 1) Чутко. Чуйно наслухають. Я серцем чуйно ті печалі чую. 2) Бдительно.
