Домовля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. домо́витися, -влюся, -вишся, гл. 1) Договариваться, договориться до чего. 2) Договариваться, договориться, уславливаться, условиться, наниматься, наняться. Може домовиться, коли за рушниками прислати. Тілько домовся з нею так, щоб вона про мене не знала.
Дошку́лити Cм. дошкуляти.
Згуляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Прогулять безъ работы. Увесь день робить і часиночки не згуляє. Ох рад би я, моя мати, середу згуляти. 2) Погулять. Ой ледащо невісточка, — не хоче робить: тілько спати та гуляти. Скажи ти, зозуле, скажи ти, сивенька, хто в світі найлучче згуляє? 3) Поиграть, сыграть. А згуляєм, брате, в переваги? — Згуляєм!
Мі́ряник, -ка, м. Землемѣръ.
Натокмачувати, -чую, -єш, гл. и пр. = натовкмачувати и пр.
Невільничий и невольничий, -а, -е. = невільницький. І помоляться на волі невольничі діти.
Оповідь, -ді, ж. 1) = оповідка. Довго слухав Остап оповідь братову. 2) Сообщеніе, объявленіе. Оглашеніе церковное о бракѣ.
Піхотою нар. = піхом. Дозвольте, дядечку, кинути у вас коня у дворі, а я пійду піхотою. Душ з двадцять верхи та чоловіка з півтори сотні піхотою.
Повиплоджувати, -джую, -єш, гл. Виплодить, вывести (многихъ).
Проклін, -льону, м. Проклятіе. Проклін усім, хто пале, коле, ріже. Батькова та матчина молитва із моря виймає, а проклін у калюжі топить.
