Байдужість, -жости, ж. Безразличіе, индифферентизмъ, равнодушіе. Потребно великої праці, щоб зв'язати те, що порвала наша недбайливість та стидка українська байдужість. Байдужість про закони природи.
Жу́рно нар. Печально, грустно. Чудно мені те, що пита він ні журно, ні весело, наче за хліб-сіль подяку складає. Журилася удівонька, журилася журно.
Заляща́ти, -щу, -щи́ш, гл. = заляскотіти. Як закричить, залящить! Козаки зареготались, аж луна по лісу залящала. Як крикне не своїм голосом: кукуріку!... аж у вухах залящало!
Нюхати, -хаю, -єш, гл. Нюхать. Нюхала квітку. Я здорово нюхав табаку.
Одже сз. = отже. Чи чорт видав, щоб ведмідь щебетав, одже щебече.
Пекарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься хлѣбопеченіемъ.
Підтяти Cм. підтинати.
Повтелющуватися, -щуємося, -єтеся, гл. То-же, что и утелющитися, но во множествѣ.
Спочутний, -а, -е. Сочувствующій, сочувственый. Знаходив дуже спочутну собі душу.
Хибнути, -ну, -неш, гл.
1) Покачнуть, наклонить. Хибнути човен.
2) Наклониться. Хибнув на мене віз.
3) Сплоховать, не удаться. Сей рік жито хибнуло, а ярина добра.
4) Минуть, обойти. То вже її не хибне.
