Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

криниця

Криниця, -ці, ж. 1) Ключъ, родникъ, источникъ. Піди до криниці; поки півні не співали, умийся водою. Шевч. 15. До доброї криниці стежка утоптана. Ном. № 4471. 2) Одно изъ созвѣздій. По дорозі (млечный путь), саме в розсохах єсть криниця — чотирі зірки, а від неї пішла дівка з відрами — три зірки. Мнж. 148. Ум. криниченька, криничка. Ой у полі криниченька на чотирі зводи. Мет. 7. Зайду до тієї кринички, що я чистила, то, може, там нап'юсь. Рудч. Ск. II. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИНИЦЯ"
Богад, -ду, м. Въ свадебномъ обрядѣ то же, что и посад, мѣсто для новобрачныхъ. Чуб. IV. 143.
Виковерзувати, -зую, -єш, гл. Продѣлать что интригами. Сам сатана не вигадає, іскушаючи праведників, що виковерзують ті єзуїти. Стор. МПр. 69.
Гу́сениця, -ці, ж. = Гусельниця.
Достругу́ватися, -гуюся, -єшся, сов. в. доструга́тися, -га́юся, -єшся, гл. Достругиваться, достругаться.
Затира́ха, -хи, ж. Названіе соломахи. Соломаха — затираха, як затрем — поїмо. Грин. III. 195.
Понур, -ра, м. Личинка майскаго жука. Вх. Зн. 53.
Розлук, -ку, м. Раздѣленіе. на розлук повідати — говорить раздѣльно. Вх. Уг. 265.
Скуштувати, -ту́ю, -єш, гл. Попробовать. Не поцурайтесь хліба-соли, борщу скуштуйте, галушок. Котл. Ен. V. 14.
Ступачок, -чка, м. Ум. отъ ступав.
Хазяйчин, -на, -не. Принадлежащій хазяйкѣ. Лема своєї (корови), дак на хазяйчиній учись. Г. Барв. 4 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.