Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

криниця

Криниця, -ці, ж. 1) Ключъ, родникъ, источникъ. Піди до криниці; поки півні не співали, умийся водою. Шевч. 15. До доброї криниці стежка утоптана. Ном. № 4471. 2) Одно изъ созвѣздій. По дорозі (млечный путь), саме в розсохах єсть криниця — чотирі зірки, а від неї пішла дівка з відрами — три зірки. Мнж. 148. Ум. криниченька, криничка. Ой у полі криниченька на чотирі зводи. Мет. 7. Зайду до тієї кринички, що я чистила, то, може, там нап'юсь. Рудч. Ск. II. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИНИЦЯ"
Боле нар. Хорошо. Боле, що я зарані пішов, а то замело б снігом дорогу. Камен. у.
За́мітник, -ка, м. Отрубленный древесный стволъ длиною около пяти саж. Шух. І. 183.
Колишнійсь, -няясь, -нєєсь = колишній. Озвалась, блиснувши очима, колишнясь краля. Г. Барв. 426. Левиц. Пов. 174.
Красулька, -ки, ж. 1) Ум. отъ красу́ля. 2) Насѣк. Karabus nitens. Вх. Пч. І. 5. 3) мн. = красоля. ЗЮЗО. І. 139.
Ме́тло, -ла, с. Мѣсто удобное для охоты. Лебед. у.
Полічення, -ня, с. Исчисленіе.
Поцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками для украшеніи.
Уважливість, -вости, ж. = уважність. Шейк.
Ціцати, -цаю, -єш, гл. = ссати. Вх. Уг. 274.  
Шептун, -на, м. Знахарь, пришептывающій. Мнж. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.