Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крицяний

Крицяний, -а́, -е́ = крицевий. Шух. І. 192. Похмуро дивит в крицяну рушницю. Федьк. І. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЦЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИЦЯНИЙ"
Голубо́чок, -чка, м. Ум. отъ голуб.
Дошива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. доши́ти, -ши́ю, -єш, гл. Дошивать, дошить.
Заґеґота́ти, -ґочу́, -чеш, гл. Закричать (о гусяхъ). Гуси по ставах замотали. Г. Барв. 544.
Копилитися, -люся, -лишся, гл. Родить внѣ брака ребенка. Угор.  
Поприганяти, -ня́ю, -єш, гл. Пригнать (многихъ). Ми поприганяємо (байволів). Драг. 323.
Привід, -воду, м. 1) Руководство, предводительство. А дурень за моїм приводом працює. Г. Барв. 307. Рад би я встати та й привід дати своєму дитяточку. О. 1862. IV. 40. (Н. п.). Всюди привід дав, а татусь тільки за нею, хоть і не дуже то покійник любив за чужим приводом ходить. Сим. 202. Моторний, сміливий, він скрізь давав усьому привід. Мир. ХРВ. 146. 2) Причина, основаніе. З якого приводу? На какой причинѣ?
Пристрибом нар. Въ припрыжку. Лохв. у.
Пролиз, -зу, м. Незамерзающее мѣсто на рѣкѣ. Аж зирк, —заєць у пролизі чмиха.... бідний лапками перебіра, от-от під лід піде. Св. Л. 95. Оце пролиз буде, а по при нею їдуть через річку і не провалюється крига. Камен. у.
Хлятьба, -би, ж. Мокро́та. Оце знов кров'яна хлятьба повалила і душить мене, не дає одкашлятись.
Царенків, -кова, -ве Принадлежащій царевичу. Мнж. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИЦЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.