Валяка, -ки, об. = валюка. Ти такий грубиян і валяка.
Викоренити, -ся. Cм. викорінюватися.
Жа́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Жаловаться. Ніколи не жалиться, і не бачила зроду я, щоб вона плакала. Жа́лься, Бо́же! Сохрани, Богъ! Помилуй, Богъ! Будь милостивъ, Боже! Жалься, Боже, чого доброго. Жалься, Боже, старенької неньки, що з дочкою ще не нажилася, слізоньками гірко облилася, що дочкою ще не навтішалась, сиротою у хаті зосталась. 2) Съ измѣнен. удар.: жали́тися. Жалиться, жалить. Кропива жалиться.
Обенберитися, -рюся, -ришся, гл. Шлепнуться наземь, тяжело упасть.
Обчимхати, -хаю, -єш, гл. = обчухрати. Дуби... обчимхані, що гілля на вершку, мов шапка на дрючку.
Опудитися, -джуся, -дишся, гл. Испугаться. Лоні так опудились. Мелитоп. у.
Осілий, -а, -е. 1) Осѣдлый.
2) О растеніи: склонившійся.
Перенайти, -йду, -деш, гл. — кого́. Перетянуть кого на свою сторону.
Судний 1, -а, -е. Годный. Та куди се полотно судне: от потягнеш, а воно й пустило.
Тісно нар. 1) Тѣсно, плотно. Тісно притулює вона до себе слабу дитину. 2) Трудно, тяжело. Так стало тісно й гірко, хоч з мосту да в воду. 3) Бѣдно. 4) Серіозно, не шутя, строго. Як стали тісно браться до його, то мусив признатись. Ум. тісненько, тісне́сенько.
