Дзюба́тий, -а, -е. 1) Съ большимъ клювомъ. Яструби дзюбаті. 2) = Дзюбаний. Дзюбата дівка. Був русявий, вусатий, дзюбатий.
Жи́ла, -ли, ж. 1) Жила, кровеносный сосудъ. Будьмо живі, щоб з наших ворогів повитягало жили. жи́ла ки́дається. Вьется пульсъ. Береться лікарь за руку, — ото дивиться, чи ще кидається жила. 2) Сухожиліе. нап'ясти жили. Понатужиться. Троянці нап'яли всі жили та вмиг пролом і заложили. 3) Жила минеральная, жила воды подземная. В землі вода тече по жилах, як в чоловікові тече кров. 4) Стяжательный человѣкъ, скряга. Ум. жи́лка, жи́лонька, жилочка. Жінка як жилка: коли схоч — потягнеш. Усяка жилочка неначе слухає, а він сердешний і дух притаїв.
Ма́сляно нар. Много масла. Сиряно, масляно.
Обарянець, -нця, м. = обаринок.
Обідранець, -нця, м. Оборванецъ. Обідранці пішли в танці, голобокі пішли в скоки.
Світач, -ча, м. 1) Маленькій желѣзный подсвѣчникъ для восковой свѣчи у иконы: желѣзный стержень, вбиваемый въ стѣну или божник, съ трубочкой для свѣчи. . Cм. світич. 2) Въ курной полѣсской хатѣ: четырехугольная деревянная труба, спускающаяся изъ крыши въ избу, внизу подъ нее подвѣшена желѣзная рѣшетка, на которой вечеромъ зажигаютъ лучину.
Скоса нар. Искоса. Скоса поглядає.
Тиркотати, -кочу́, -ти́ш, гл. = теркотати.
Трейтяка, -ки, ж. Трехлѣтняя телка. Худібку мали в себе невеличку, теличку-трейтяку.
Черемшина, -ни, ж. Одно дерево черемухи. Пишна черемшина вимахує білими своїми вітами. Була їдна черемшина, та й та усохла.
