Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бездушний

Бездушний, -а, -е. Неодушевленный, бездыханный, безжизненный. Чуб. II. 245. Я ж мов дерево бездушне, мов глухий не чую. К. Псал. 93. І Ремула по лобу хвись! Хвастун бездушний повалився. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗДУШНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗДУШНИЙ"
Байкарь, -ря, м. Баснописецъ. Желех.
Вертлик, -ка, м. Шарманка. Грає на вертлику. Вх. Лем. 397.
Відслужитися, -жуся, -жишся, гл. Отбыть службу. Пишуть чорним по білому у некрути дати. Нехай пишуть, я не боюся: кінь вороний, сам молодий, дасть Бог одслужуся. Чуб. V. 970.
За́здритися, -рюся, -ришся, гл.на що. Завидовать, зариться на что. На велику худобу, батьківщину її заздрились. Г. Барв. 462. В нас той невеличкий шматок, скілько то очей заздриться на його. Мир. Пов. І. 153.
Осідлати, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать. Сам я коня осідлаю, поїду край Дунаю. Чуб.
Позчіплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Сцѣпиться другъ съ другомъ, переплесться другъ съ другомъ. Верби понагинались над водою, позчіплювались зеленими верхами. Левиц. І. 62.
Посіпака, -ки, м. = сіпака. ЕЗ. V. 32.
Сохтівний, -а, -е. Годный, пригодный. Шух. I. 170.
Субітник, -ка, м. 1) Наказываемый по субботамъ. 2) Поминальная книга, субботникъ, синодикъ. В субітник Фоку записали. Мкр. Г. 70. Запишімо, стара, часть грошей на церкву, щоб нас поминали, щоб нас записали в субітник. Левиц. І. 381.
Устати Cм. встати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗДУШНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.