Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвістний

Безвістний, -а, -е. Безвѣстный, неизвѣстный, невѣдомый. Мир. Пов. І. 153.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІСТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІСТНИЙ"
Відтручати, -ча́ю, -єш, сов. в. відтрутити, -тручу, -тиш, гл. Отталкивать, оттолкнуть, оттѣснять, оттѣснить, удалить. Старшина відтручає мене від батьківського грунту.
Гу́гнати, -наю, -єш, гл. = Гугнявіти. Угор.
Замняхкинитися, -нюся, -нишся, гл. = замакітритися? Чогось мені світ замняхкинився. Подольск. г.
Козача, -чати, с. Дитя казацкое. Желех.
Підвіяти Cм. підвіювати.
Підмити, -ся. Cм. підмивати, -ся.
Підструнчити Cм. підструнчувати.
Плащечок, -чка, м. Ум. отъ плащок.
Пожовтявий, -а, -е. Желтоватый. Вх. Лем. 452.
Тамка, тамки, тамкива, нар. Ум. отъ там.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВІСТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.