Віддирати, -раю, -єш, сов. в. віддерти и відідрати, -деру, -реш, гл. 1) Отдирать, отодрать, отрывать, оторвать. Відірвав нитки, утяг у голку та й почав пришивати до чумарки те, що віддер. 2) Только несов. в. Отплясывать, откалывать. Метелиці та гопака гуртом віддирають.
Гілляка, -ки, ж. Вѣтвь, большая вѣтвь. Нагинай гілляку, доки молода.
До́вбишка, -ки, ж. Жена литаврщика.
Какарішник, -ка, м. Пѣтухъ, постоянно поющій. Казка про півня какарішника.
Надска́кувати, -кую, -єш, сов. в. надско́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Подбѣгать, подбѣжать. 2) — кому, перед ким. Подслуживаться, подольщаться къ кому.
Потугішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться туже.
Рубатися, -баюся, -єшся, гл. Рубиться. Рубайся, дерево, кривеє і правеє. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся.
Середньовіковий, -а́, -е́ Средневѣковый.
Стулигуз, -за, м. Раст. Listera ovata.
Трачів, -чева, -ве Принадлежащій пильщику.
