Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безгласний

Безгласний, -а, -е. Безгласный. Був німий я і безгласний. К. Псал. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГЛАСНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГЛАСНИЙ"
Бляхівка, -ки, ж. Жестянка емкостью въ одинъ литръ. Шух. I. 101.
Вилітання, -ня, с. 1) Вылетъ, вылетаніе. 2) Отлетъ. Ум. вилітаннячко. Зозуленько, моя матінко! Та до Петра тобі та куваннячко, після Петра тобі вилітаннячко. Мил. 93.
Відрадонька, -ки, ж. Ум. отъ відрада.
Дотика́тися I, -ка́юся, -єшся, сов. в. доткну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. = дотика́ти 1. Єв. Л. XXIV. 39.
Кочережка, -ки, ж. Ум. отъ кочерга.
Обпивало, -ла, м. Много пьющій. Рудч. Ск. II. 84.
Обсохнути. Cм. обсихати.
Парубота, -ти, ж. соб. Парни. Чортова парубота норовистая. Грин. III. 656.
Пасічниківна, пасішниківна, -ни, ж. Дочь пасічника.
Поворітьма нар. Ha обратномъ пути.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗГЛАСНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.