Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безгласний

Безгласний, -а, -е. Безгласный. Був німий я і безгласний. К. Псал. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГЛАСНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГЛАСНИЙ"
Баби́шник, -ка, м. Раст. Berteroa incana. ЗЮЗО. І. 114.
Бакан, -ну, м. Родъ красной краски. Шейк.
Вдовування, -ня, с. = удовування.
Мели́кати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ. Яка там тварь меликає?
Мі́ряник, -ка, м. Землемѣръ. Вх. Зн. 36.
Обріжка, -ки, ж. Ременная или веревочная часть кнута. Вх. Уг. 255.
Перелюбний, -а, -е. Прелюбодѣйный, блудный. Перелюбна любов. К. ПС. 46. О ви, перелюбне і людожерне плем'я. К. ХП. 55.
Подомишлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. = подомірковуватися.
Позанужуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Заскучать, затосковать (о многихъ). Дай їм по коню, нехай проїздяться, бо вони молоді, позанужувались. Чуб. II. 257.
Сковорідка, -ки, ж. Ум. отъ словорода.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗГЛАСНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.