Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безгласний

Безгласний, -а, -е. Безгласный. Був німий я і безгласний. К. Псал. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГЛАСНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГЛАСНИЙ"
Білогруд, -да, м. 1) Имѣющій бѣлую грудь. Желех. 2) пт. а) Sterna minuta. Вх. Пч. II. 14. б) Cinclus aquaticus. Шух. І. 23. Ум. білогрудик. Вх. Зн. 3.
Бур'Янник, -ка, м. Порода небольшого чернобураго медвѣдя, обитающаго въ бур'янах и кустарникахъ. Вх. Пч. II. 7.
Журі́ння, -ня, с. Печаль, тоска. Єсть у мене, братіку, із хмелю похмілля, — коло мого серденька велике журіння. Мет. 249.
Кавалерочок, -чка, м. Ум. отъ кавалер.
Кільки Cм. кілька.
Меля́са, -си, ж. Свекловичная патока.
Опанча, -чі, ж. Епанча, родъ верхней одежды. Гол. І. 7. Гол. Од. 18, 45. Чуб. VII. 419. Ой скину я опанчу, тобі ніжки заверчу. Н. п.
Повзання, -ня, с. Ползаніе.
Повираховувати, -вую, -єш, гл. Высчитать (во множествѣ).  
Проколупати, -па́ю, -єш, гл. Проковырять.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗГЛАСНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.