Відбавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відбавити, -влю, -виш, гл. Убавлять, убавить, уменьшать, уменьшить.
Зсинобежитися, -жуся, -жишся, гл. Прикинуться бѣднякомъ, несчастнымъ. Зігнувсь, зсинобоживсь і почав прохати.
На́ймит, -та, м. Наемникъ, нанятый работникъ. Ум. наймито́к, на́ймитонько (), наймито́чок. Чого ти, наймитку, так рано встаєш? — Та я то обуваннячком, то одяганнячком надолужу. Іде наймит із панщини, на воли гукає; а хазяйка з усіх мисок вечерю зливає: «Отсе ж тобі, наймиточку, вечеря з обідом, — не доїси вечерею, то доїдай хлібом; та не берись, наймиточку, до хліба м'якого, — візьми собі на полиці сухаря цвілого». Ув. наймити́ще, наймитюга. Приймай, жінко, та вареники, бо вже йде наймитище. Доорався бідний наймитюга до вечірнього впруга.
Просвітити, -ся. Cм. просвічати, -ся.
Ронд, -ду, м. Сбруя. Шити золотом ронди. Ум. ро́ндик.
Строго нар.
1) Жестоко, свирѣпо.
2) Очень. Понесли багача строго високо.
Удова, -ви, ж. Вдова. Борщ без каші вдовець, а каша без борщу вдова.
Фатів, -това, м. Дуралей, шутъ: баловень.
Холодок, -дку, м.
1) Прохлада; тѣнь, покрытое тѣнью мѣсто. Рано, за холодку, рушить у дорогу. Сіла спочити в холодку під вербою. взяти холодо́к говорится о полевыхъ растеніяхъ: разростись настолько, что растеніе въ состояніи дать на нивѣ сплошную тѣнь и задержать влагу. Просо на ниві взяло холодок.
2) Какое либо прикрытіе отъ солнца, чтобы получилась тѣнь. Ой я в полі була і діло робила: напинала холодок, щоб не загоріла. Въ слѣдующ. примѣрахъ въ смыслѣ: зонтикъ. На повозці сидить паня і держе холодок, щоб сонце не пекло. Беріть же й холодок з собою від сонця.
3) Спаржа обыкновенная, Asparagus officinalis L. То-же: заячий холодо́к. Ум. холодо́чок. В садочку лежать собі у холодочку. Холодочком, дружечки, холодочком попід вишневим садочком.
Чумачина, -ни, м.
1) = чумак. Гарний хлопець чумачина.
2) ж. соб. Чумаки. Ой чому ти, моя мати, рано не збудила, ой як тая чумачина з села виходила? — Тим я тебе, моя дочко, рано не збудила, — попереду твій миленький, — щоб ти не тужила.
