Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безконечний

Безконечний, -а, -е. Безконечный. І немає злому по всій землі безконечній веселого дому. Шевч. безконешна писанка = безконечник 2. Сим. 233.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 41.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗКОНЕЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗКОНЕЧНИЙ"
Абе́тний, -а, -е. Азбучный, элементарный. Шейк.
Жахті́ти, -хчу́, -хти́ш, гл. Пышать, испускать сильный жаръ, раскаляться, рдѣть. Купа жару, та аж жахтить, червоніє. Г. Барв. 455. Натопив піч, аж жахтить. Харьк. А серденько, немов той жар, жахтіло. К. Бай. 15. Не знаю, як вам і сказати, панієчко, про своє дівоцтво. Цвіло воно — аж жахтіло. Г. Барв. 526.
Затупи́ти, -ся. Cм. затуплювати, -ся.  
Маньку́т, -та, м. Лѣвша.
Піхтура, піхтуро́ю, нар. = піхом. К. ЧР. 114.
Роздати, -ся. Cм. роздавати, -ся.
Слабовитий, -а, -е. Болѣзненый. Маркев. 59. Слабовита удова була. Федьк.
Уболівання, -ня, с. Сожалѣніе, скорбь. К. (Желех.).
Хавав меж., выражающее крикъ перепела. Ховав! — крикнула пані Висока з-за листу і таки справді злякала молодих людей. Левиц. Пов. 245.
Хортуватий, -а, -е. Похожій на борзую собаку. Хортувата свиня. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗКОНЕЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.