Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безгузий

Безгузий, -а, -е. 1) Безхвостый (о птицахъ). 2) хата безгуза. Хата безъ сѣней. Мирг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГУЗИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГУЗИЙ"
Гвор, -ра, м. Клинья въ штанахъ. Гол. Од. 66.
За́падень, -дня, м. Углубленіе. Черк. у.
Круглота, -ти, ж. = круглість. Давно вже в голові його заклюнулась думка про круглоту землі. Ком. І. 52.
Нечупарний, -а, -е. Безобразный; неряшливый. Я б її й забрав (за себе), так вона дуже нечупарна. Кобел. у.
Покійничок, -чка, м. Ум. отъ покійник.
Поступування, -ня, с. Поведеніе.
Правачка, -ки, ж. Въ крестьянской хатѣ: жилая комната по правую сторону сѣней. Шух. І. 95.
Пустотливий, -а, -е. = пустовливий.
Розщибатися, -баюся, -єшся, гл. Разваться. Ой за поповичем дзвонися розщибают. Гол. І. 61.
Черлениця, -ці, ж. ? Закувала зозуленька ой під черленицев. Гол. І. 161.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗГУЗИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.