Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безгузий

Безгузий, -а, -е. 1) Безхвостый (о птицахъ). 2) хата безгуза. Хата безъ сѣней. Мирг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГУЗИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГУЗИЙ"
Генорал, -ла, м. = генерал. Рудч. Ск. І. 150. МВ. І. 115.
Долітце́, -ця́, с. Ум. отъ долото.
Дуймом подути. Быстро побѣжать. Вх. Зн. 16.
За́кін, -кону, м. Причастіе, св. дары. Є й такі стрільці, — але се вже дуже грішні, — що коли заколюються (причащаються), то не проковтнуть закін. Шух. І. 234, 224.
Наклопота́тися, -почу́ся, -чешся, гл. Нахлопотаться.
Платити, -чу́, -тиш, гл. Платить.
Понудити, -джу́, -диш, гл. Истомить (многихъ). Ой ходиш та блудила, діток понудила. Мет. 243.
Роз'єднуватися, -нуюся, -єшся, сов. в. розєдна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Разъединяться, разъединиться, разойтись. Того ж батька, такі ж діти, — жити б та брататься! ні, не вміли, не хотіли, треба роз'єднаться. Шевч. 175.
Сичання, -ня, с. Шипѣніе змѣи, гусей Гадюче сичання. О. 1861. III. 31.
Чутка, -ки, ж. 1) Слухъ, вѣсть. Хороша чутка далеко чутна, а погана ще дальше. Ном. № 4452. Ані виду не видати, ані чутки не чувати. Ном. № 1940. 2) Шишка ели. Вх. Уг. 276. 3) = шулка. Вх. Уг. 216.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗГУЗИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.