Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безгузий

Безгузий, -а, -е. 1) Безхвостый (о птицахъ). 2) хата безгуза. Хата безъ сѣней. Мирг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГУЗИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГУЗИЙ"
Безпремінно нар. Непремѣнно. Хтось безпремінно буде в гості. Чуб. І. 58.
Бескидський, -а, -е. Относящійся къ бескидам. Желех.
Виглядини, -дин, ж. мн. Выглядываніе, высматриваніе въ ожиданіи прибытія.
Відтручувати, -чую, -єш, гл. = відтручати. О. 1862. І. 80.
Гискра, -ри, ж. = искра. Його очі блищали гискрами. Левиц. Пов. 16. Ум. гискорка. Залітали невеличкі гискорки по чорних челюстях печі. Мир. Пов. I. 115.
Глупуватий, -а, -е. Глуповатый. Оженився дурний та взяв глупувату, та не знали, що робить — запалили хату. Ном. № 9014.
Кукільчик, -ка, м. Ум. отъ кукіль.
Купці гл., дѣтс. = купі. О. 1862. IX. 119.
Помогати, -ся, гл. = помагати, -ся.
Умивальниця, -ці, ж. Умывальникъ. Ісус налив води в умивальницю. Св. І. XIII. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗГУЗИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.