Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безгузий

Безгузий, -а, -е. 1) Безхвостый (о птицахъ). 2) хата безгуза. Хата безъ сѣней. Мирг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГУЗИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГУЗИЙ"
Австра́лія, -лії, ж. Австралія. Желех.
Годяний, -а, -е. О погодѣ: ясный. Цей місяць був не годяний, а дощовий. Лебед. у.
Дужінь, -жені, ж. = дужість. Вх. Зн. 16.
Затіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заті́яти, -ті́ю, -єш, гл. Затѣвать, затѣять. Як затіє дурень молитись, то і лоб собі росквасить. Ном. № 6576. Затіяв жениться, сам не знаєш нащо. Чуб. V. 491.
Зачина́ння, -ня, с. Начинаніе.
Зви́чме нар. = звичайно 3. Звичме, московська напасть. Ном. № 847.
Лавничка, -ки, ж. То-же въ женскомъ цехѣ, что лавник 2 въ мужскомъ. КС. 1890. VII. 92.
Недугий, -а, -е. = недужий. Бо я женник недугий, треба до мене другий. Рк. Макс.
Розворушити, -ся. Cм. розворушувати, -ся.
Узбіч II, нар. На скатѣ, склонѣ горы. Вас. 205.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗГУЗИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.