Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безглуздіти

Безглуздіти, -дію, -єш, гл. Глупѣть, дурѣть. Що-разу він усе безглуздіє.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГЛУЗДІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГЛУЗДІТИ"
Безчуття, -тя, с. Безчувствіе, безсознательность. К. ПС. 55.
Вишнівка, -ки, ж. Вишневка, вишневая наливка. Зевес тоді лигав вишнівку. Котл. Ен. Ум. вишнівочка.
Відшрубувати, -бу́ю, -єш, гл. Отвинтить.
Глухо нар. 1) Глухо. 2) Беззвучно, мертво, глухо. 3) Пусто, глухо.
Заздро́стити, -щу, -стиш, гл.на. Завидовать. Заздростить, на воли його. Нволынск. у.
Коловерть, -ті, ж. Водоворотъ.
Навро́кувати, -кую, -єш, гл. = наврочувати. Як неба й землі нам не міряти, так і мені вам не наврокувати.
Скручування, -ня, с. 1) Скручиваніе. 2) Сворачиваніе, поворачиваніе. О. 1862. V. Кух. 30.
Супора, -ри, ж. Подпорка. Родом. у.
Тоя, то́ї, ж. Раст. a) Aconitum Napellus L. ЗЮЗО. I. 109. Aconitum variegaturn. Лв. 96. б)польова. Geranium sanguineum. Анн. 156. в)лісна. Lysimachia vulgaris. Лв. 100. У городі зіллє-зілле, за городом тоя, проси, любко, щире Бога, щобись була моя. Гол. Тою, одолан і бідрич над Прутом вважають за помічні від мору. Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗГЛУЗДІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.