Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

беззаконник

Беззаконник, -ка, м. Беззаконникъ, преступникъ. Зараз же бумагу посилає, щоб беззаконника такого то схопить. Гліб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЗАКОННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЗАКОННИК"
Байталуватий, -а, -е. 1) Неловкій, неуклюжій. Вх. Зн. 1. 2) Неработающій, лѣнивый. Черк. у.
Валашання, -ня, с. Охолощеніе, оскопленіе.
Дрижене́ць, -нця́, м. = драглі 2. Вх. Зн. 16.
Паз, -зу, м. Пазъ. Мнж. 138.
Переказитися, -зю́ся, -зишся, гл. Перебѣситься.
Становий, -вого, м. Становой приставь. Вони були становими в одному стані. Грин. ІІ. 332.
Стрим, -му, м. Удержъ. Cм. упин. Нема стриму вдовиному сину. Н. п.
Стрімко нар. 1) Ровно въ высоту. Очі грають, стан високий стрімко розігнувся. К. МБ. III. 247. 2) Круто. Стрімко крокви поставив. Канев. у. 3) Остроконечно. Не верши стіжка стрімко. Рк. Левиц.
Уваруватися, -руюся, -єшся, гл. Уберечься.
Упоганити, -ню, -ниш, гл. Обгадить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗЗАКОННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.