Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безглуздий

Безглуздий, -а, -е. Безтолковий, безмозглый, безсмысленный. Левиц. І. 257. Безглуздий як синиця. Посл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГЛУЗДИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГЛУЗДИЙ"
Бергамота, -ти, ж. Родъ грушъ: бергамотъ.
Заведія, -дії, м. Обманщикъ? Гол. II. 508.
Лікаре́нко, -ка, м. Сынъ лѣкаря.
Переждати Cм. пережидати.
Піваркуш, -ша, м. Полулистъ. Желех.
Погодний, -а, -е. Благопріятный. Погодний час.
Порплі, -лів, м. мн. = порплиця 2. Вх. Зн. 53.
Ряхта, -ти, ж. ? Оце лохвицька ряхта. Ном. № 13947.
Самоправець, -вця, м. Своенравный человѣкъ? Молодий баштанник був собі чоловік веселий та гордий, та щасливий, та немилостивий — себелюбець і самоправець. МВ. ІІІ. 103.
Фи́скавка, -ки, ж. Гадюка черная, Pelias berus L. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗГЛУЗДИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.