Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безгрішшя

Безгрішшя, -шя, с. 1) Безгрѣшіе, безгрѣшность. 2) Безденежье. Чуб. І. 232. Безгрішшя прокляте. Шевч. (О. 1861. X. 46).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГРІШШЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗГРІШШЯ"
Біскуп, -па, м. и пр. = бискуп и пр.
Вичаклувати, -лую, -єш, гл. Выколдовать.
Голодраб, -ба, м. = голодранець. Полт.
Де́ржавський, -а, -е. Помѣщичій, владѣльческій. А ворота у Череваня не простиї, а державськиї. К. ЧР. 5.
Колюшенний, -а, -е. = колішенний. Мнж. 92.
Переспівати I Cм. переспівувати.
Перетратите Cм. перетрачувати.
Тесть, -тя, м. Тесть. Тесть любить честь, а зять любить взять. Шейк. Ум. тестенько, те́стечок, тестонько. Гол. IV. 220.
Ткацтво, -ва, с. 1) Ткачество, ремесло ткача. Шух. І. 254. 2) соб. Ткачи. Все ткацтво зійшлося. Шейк.  
Хороба, -би, ж. = хвороба. Ніякою хоробою не будеш хорувати. Грин. II. 32. Здоровий хороби сподівайся. Ном. № 8147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗГРІШШЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.