Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бездітник

Бездітник, -ка, м. Бездѣтный человѣкъ. Вх. Зн. 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗДІТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗДІТНИК"
Відлежати Cм. відлежувати.
Відціджувати, -джую, -єш, сов. в. відцідити, -джу, -диш, гл. Отцѣживать, отцѣдить.
Мачкува́тися, -куюся, -єшся, гл. Карабкаться. Перекинулися з возами у яр та й мачкуються там; та поки вимачкувалися, я дамко від'їхав. Волч. у.
Мурка́ч, -ча́, м. Баранъ. Н. Вол. у.
Нагної́ти, -ною́, -ї́ш, гл. Унавозить.
Невпам'ятку, нар. Не помнится. Мені се невпам'ятку.
Нелюдяний, -а, -е. 1) Нечеловѣческій, безчеловѣчный; злой, недобрый. Бодай той непрощений був, хто видумав таку нелюдяну науку. Св. Л. 62. Який він добрий був для вас, а ви для його сиріт такі нелюдяні. Св. Л. 127. 2) Необходительный, непривѣтливый.
Хвірза, -зи, ж. Вьюга. Миргор. у.
Цюнечка, -ки, ж. Собачка.
Щедрина, -ні, ж. 1) Щедрость. 2) об. Щедрый человѣкъ. Він — щедриня: поділиться з кожним, поможе. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗДІТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.