Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвічний

Безвічний, -а, -е. Вѣковѣчный, безконечный. Твої сестри — зорі безвічнії по-під небом попливуть, засяють. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІЧНИЙ"
Вичваритися, -рюся, -ришся, гл. Выздоровѣть, поправиться. Мнж. 178.
Дармої́дня, -ні, ж. Дармоѣдство, тунеядство.
Малі́сінький, -а, -е. Чрезвычайно маленькій, крошечный.
Невірненький, -а, -е., Ум. отъ невірний.
Отровний, -а, -е. = отруйливий. Вх. Лем. 445.
Повзати, -заю, -єш, гл. Ползать; скользить. По столу повзе рукою.
Поквапитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Поспѣшить, поторопиться. 2) Польститься. Але не багато значних панів поквапилось до неї в гості. Левиц. І. 491.
Скляр, -ра, м. Стекольщикъ.
Талалайка, -ки, ж. 1) Болтунья. Баба-талалайка. 2) Особый родъ пѣсни. Гол. IV. 485.
Употай нар. Тайно, секретно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВІЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.