Ая́йкало, -ла, м. 1) Произносящій: ая́й, стонущій. 2) Трусь, мнительный человѣкъ. Він таке (такий) аяйкало.
Вередовний, -а, -е. = вередливий. Ну, та й вередовна дитина.
Відмести Cм. відмітати.
Дер-де́р, -ру м., звукоподр. Названіе дѣтской игры съ трещоткой.
Карати, -ра́ю, -єш, гл. Наказывать, карать. Було тобі знати, як Байду карати: було Байді голову істяти. Доля карає і вельможного, і неможного. Мене, браття, милосердний Господь б'є й карає: хлібом і сіллю, скотиною і дитиною. Кого Бог кара на світі, то й вони карають. сло́вом карати. Корить, бранить. Він не б'є мене, не лає, він мене словом карає. на го́рлі кара́ти. Предавать смертной казни.
Любо́вність, -ности, ж. Любовь, согласіе. Муж із жоною не в любовности, в невірности живе.
Обпоювати, -по́юю, -єш, сов. в. обпоїти, -пою, -їш, гл. Чого ж він не при собі? Хиба обкурили, або обпоїли чим, вражі дочки.
Планітувати, -тую, -єш, гл. Полезнымъ быть, помогать. Полезнымъ быть, помогать.
Ростягання, -ня, с.
1) Растягиваніе.
2) Растаскиваніе.
Шмаритися, -рюся, -ришся, гл. Появиться во множествѣ.
