Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвістно

Безвістно нар. Безвѣстно, невѣдомо. Десь дівся безвістно. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІСТНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВІСТНО"
Більмак, -ка, м. Имѣющій бѣльмо на глазу. Шейк.
Дзи́ґличок, -чка, м. Ум. отъ дзиґлик.
Заві́й, -во́ю, м. Повязка: чалма.
Загажда́ти, -даю, -єш, гл. = загоджувати. Вельможная пані слуги загаждала: кожному слугині по золотому дала. Чуб. V. 1017.
Назнача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. назначи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Отмѣчать, отмѣтить, намѣчать, намѣтить; обозначать, обозначить. Шух. І. 182. Піймуть поля, скільки їм назначиш. К. Псал. 236. Бог назначив, то й здохла ялівка. Камен. у.
Підпоясниця, -ці, ж. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 374.
Плодючий, -а, -е. Плодовитый.
Роззіпатися, -паюся, -єшся, гл. Раскричаться. Дитина роззіпалась.
Сонний, -а, -е. Сонный. Його сонного будили — не збудили. Макс.
Хоробрість, -рости, ж. Храбрость.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВІСТНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.