Брехати, -шу, -шеш, гл. 1) Лгать, врать. Брешеш, дівчино, неправда твоя. Иногда во 2 л. ед. ч. наст. вр.: брехаєш: Брешеш, дівчино, брехаєш: що-вечора на улицю махаєш: в живі очі бреше. Безстыдно вретъ въ глаза. В живі очі тобі бреше, як шовком шиє — хоч би моргнув вражий син. Бреше, аж не постережеться. Преніе на всі заставки. щільно бреше. Хорошо, складно вретъ. 2) = гавкати. Собака бреше, — вітер несе.
Вимкнутися, -нуся, -нешся, гл. Освободиться, вырваться, выбраться, выскользнуть, ускользнуть. Хлопці розставили руки, обтягли мене навкруги неначе стіною: насилу вимкнулася.
Занехлю́ювати, -хлю́юю, -єш, сов. в. занехлю́їти, -лю́ю, -єш, гл. Загрязнять, загрязнить, привести въ неряшливый, нечистый видъ. 24. Добра хазяйка, — так занехлюїла хату, що сміття по коліна!
Зва́дник, -ка, м. Спорщикъ, забіяка.
Крась, -сі, ж. = крас.
Крисак, -ка, м.
1) = крисаня.
2) Оковка на концахъ оси. Ум. крисачок.
Накрути́ти Cм. накручувати.
Пилочник, -ка, м. Раст. Lycopodium clavatum.
Соловій 2, -вія, м. = соловей. Ум. соловієчко.
Шкаметка, -ки, ж. Отрѣзокъ отъ куска необработаннаго сукна, украденный сукноваломъ. Як би ступареві не шкаметки, то погубив би від чобіт підметки.