Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвтішний

Безвтішний, -а, -е. Лишенный привлекательности, неспособный дать удовольствіе. Що нове, — то заклопоче тільки спершу; а що старе, то вже таке старе буде, таке знайоме та безвтішне. МВ. ІІ. 197.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВТІШНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВТІШНИЙ"
Бервено, -на, с. Бревно, колода. Лохв. у. У людей бачиш запороху в оці, а в себе і бервена не бачиш. Чуб. І. 273.
Жакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Грабить, расхищать. Зараз і почали вози своїх старшин жакувати. К. ЧР. 345. Прийшли москалі Січ жакувати. ЗОЮР. І. 141. Пожакували всі крамні коморі, як жакували з ним у бусурман. К. ПС. 102.
Зміщати, -ща́ю, -єш, сов. в. змісти́ти, -щу́, -стиш, гл. Помѣщать, помѣстить. Їх змістили докупи. Павлогр. у.
Зсмутніти, -ні́ю, -єш, гл. Опечалиться. Чого так зсмутніла! Чуб. III. 121.
Нелюдний, -а, -е. 1) Малолюдный, 2) Нелюдимый. Якийсь нелюдний, неговіркий, якась тума з його. Мир. ХРВ. 35.
Посмоктати, -кчу́, -чеш, гл. Пососать. Шарпнули муцика, із'їли і посмоктали кісточки. Котл. Ен. IV. 44. Полежу да посмокчу люльки. О. 1861. XI. 68.
Предковіцький, -а, -е. = предковічний. Се земля наша предковіцька. Н. Вол. у.
Річняк, -ка, м. О скотѣ: годовалый, однолѣтокъ. Вх. Пч. II. 7.
Усправедливитися, -влюся, -вишся, гл. Оправдаться.
Шайтан, -на, м. Чортъ. Як Турн злий з челяддю своєю на нас налазить мов шайтан. Котл. Ен. V. 44.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВТІШНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.