Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвтішний

Безвтішний, -а, -е. Лишенный привлекательности, неспособный дать удовольствіе. Що нове, — то заклопоче тільки спершу; а що старе, то вже таке старе буде, таке знайоме та безвтішне. МВ. ІІ. 197.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВТІШНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВТІШНИЙ"
Бокшій, -шія, м. Волъ черный или сѣрый съ бѣлыми боками или бѣлый съ черными или сѣрыми боками. Желех.
Жо́лудь, -дя, м. Желудь. Сюди-туди дубину стрепену — посипались жолуді в пелену. Н. п. Ум. жо́лу́дя́к. Мнж. 1. Ув. жолудя́на.
Пачосній, -я, -є. Сдѣланный изъ оческовъ. Полов'яний хліб не голод, а пачосняя сорочка не нагота. Ном. № 5355.
Перекірочка, -ки, ж. = перекір. Ой я ж тобі, моя мати, перекір наряжу: повну хату і кімнату женихів наведу; ой я тобі, моя мати, перекірочку: повну хату і кімнату, ще й комірочку. Г. Барв. 82.
Посіпака, -ки, м. = сіпака. ЕЗ. V. 32.
Приглухнути, -ну, -неш, гл. Немного оглохнуть. Желех.
Приймачище, -ща, м. Ув. отъ приймак. Як приїхав приймачище, — зачав тещу бити. Чуб. III. 128.
Самостайність, самостійність, -ности, ж. Самостоятельность.  
Хурдник, -ка, м. Помѣщеніе для хурди́, больныхъ овецъ, сдѣланное отдѣльно или отдѣленное въ общей кошарі. О. 1862. У. Кух. 29, 39. При коші, або в коші робиться хурдник для хворих овець. О. 1862. V. Кух. 30.
Хуторянин, -на, м. Житель хутора, живущій на хуторі. Стор. МПр. 113. Наш брат хуторянин. Шевч. 322. Балакав з хуторянами про чорну раду К. ЧР. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВТІШНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.