Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвтішний

Безвтішний, -а, -е. Лишенный привлекательности, неспособный дать удовольствіе. Що нове, — то заклопоче тільки спершу; а що старе, то вже таке старе буде, таке знайоме та безвтішне. МВ. ІІ. 197.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВТІШНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВТІШНИЙ"
Бісиний, -а, -е. Бѣсовскій. Аф.
Економи́чний, -а, -е. 1) Экономическій. Великий економичний кризис. О. 1861. XI. 107. 2) = окономичний.
Загалу́нити, -ся. Cм. загалунювати, -ся.
Зарату́нок, -нку, м. Помощь, поддержка, пособіе. Прилуц. у.
Злида́рик, -ка, ж. Ум. отъ злидарь.
Злосливість, -вости, ж. Злость, злоба, злобность.
Похоп, -пу, м. Влеченіе. Нема похопу до роботи. Н. Вол. у.
Розшугакати, -каю, -єш, гл. Широко распахнуть. На що це ти так розшугакала двері,-не влізеш, чи що? І такечки холодно. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Табакерчина, -ни, ж. Плоховатая табакерка. Ум. табакерчинка.
Ужатися Cм. ужинатися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВТІШНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.