Заба́читися, -чуся, -чишся, гл. 1) Увидѣть себя. Коли на тім злиденнім полі забачуся в щасливій долі? 2) Увидѣться. Забачимося в кушніра на жердці.
Ігронько, -ка, м. Музыкантъ. Приїхали подоляне з подолу, ой привезли свої ігроньки з собою; ой загадали хорошенько іграти.
Копець, копця́, м.
1) Межевой знакъ. Оборе плугом, обнесе копцями, ровом обкопає.
2) Инструментъ для долбленія меду.
Коров'яка, -ки, ж. Корова. Коров'яку продали та п'ять овечат.
Нявк, -ку, м. = нявкання.
Оне, оне́є, мѣст. Это. Употр. въ выраж. не оне́, не онеє въ знач. не хочетъ (этого): Та і Тетяна нишком плаче, а до роботи не оне. Хоть чоловік і не онеє, коли же жінці, бачиш, теє, так треба угодити їй.
Проворний, -а, -е. Проворный, быстрый, ловкій. На лихо здався він проворний, завзятійший од всіх бурлак.
Сотник, -ка Сотникъ. Лучче живий хорунжий, як мертвий сотник. Ум. сотничок.
Стоїти, -стою, -їш, гл. Стоить. Хиба ж наша мати вже й кози не стоїть. Твій, каже, челядинець великого стоїть.
Титульний, -а, -е. Сплошь прописной. титульні букви. Канитель (типогр.)
