Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безвусий

Безвусий, -а, -е. Безусый, не имѣющій усовъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВУСИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗВУСИЙ"
Бизівно нар. Несомнѣнно, навѣрно. Вх. Зн. 3.
Глушманка, -ки, ж. Глухая, женщина. Одесс. у.
Дожина́ння, -ня, с. Дожинаніе.
Жарьо́ха, -хи, ж. Трепка, побои. Алв. 86.
Полюбовник, -ка, м. Любовникъ. Сквир. у. Кому, красо, достанешся? Чи сотнику, чи полковнику, чи прежньому полюбовнику. Чуб. IV. 495. Ум. полюбо́вничок.
Скепати, -па́ю, -єш, гл. = скіпати.
Спрежа, спрежду, нар. Прежде, въ прежнее время. Чом тепер не так, як, спрежа було? О. 1861. XI. Св. 62. Ні, козаче, вона каже, то спрежду бувало. О. 1862. VIII. 56.
Умудруватися, -руюся, -єшся, гл. = умудритися. Бач, чортика! Бач. подлюка! як умудрувався. Г. Арт. (О. 1861. III. 105).
Услід нар. Вслѣдъ. За нею вслід і батько. Стор. І. 61.
Хатонька, хаточка, -ки, ж. Ум. отъ хата.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗВУСИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.