Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бездітний

Бездітний, -а, -е. Бездѣтный. Ном. № 1620. Плач, Вкраїно, бездітна вдовице. Шевч. Тітка була бездітна. МВ. (О. 1862. III. 48).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗДІТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗДІТНИЙ"
Виязичити, -чу, -чиш, гл. Проболтаться, проговориться. То про того чоловіка, що вбили, та й виязичили. Лебед. у.
Гобза, -зи, ж. Раст. Sambucus ebulus. Лв. 101.
Наставний, -а, -е. Назначенный (на должность)? Буть мені тепер у Білій Церкві наставним равом! ЗОЮР. І. 59.
Паникадило, -ла, с. Паникадило, подвѣсная церковная люстра.
Підкладати, -да́ю, -єш, сов. в. підкласти, -кладу, -де́ш, гл. 1) Подкладывать, подложить. А підклала білу ручку під головочку свою. Чуб. V. 433. 2) Подкладывать, подложить еще. Буде сіна підкладати, буде вівса підсипати, водицею напувати. Чуб. V. 942. 3)руки кому, під ко́го. Помогать, помочь кому съ усердіемъ. Не туди він дивиться, щоб нам руки підкладати, а щоб нас у лабетах своїх держати. Г. Барв. 500.
Підсіння, -ня, с. Крыльцо подъ навѣсомъ. Чуб. V. 65. Ідуть вони без вдовине подвір'я, вдовина дочка замітає підсіння. Чуб. V. 1078. Ум. підсіненько, підсіннячко. Красная Марусенько, не виходь раненько на нове підсіненько. Лукаш. 157.
Розлива, -ви, ж. = розлив. Де велика розлава, до там тихша вода, а де саме вузька вода — там прудко біжить. Васильк. у.
Спасеник, -ка, м. 1) Спасающій свою душу, праведникъ, угодникъ. К. Бай. 118. К. ЦН. 290. 2) Говѣльщикъ, спасающійся. Спасеники ідуть до церкви.
Увалювати, -люю, -єш, сов. в. увалити, -лю, -лиш, гл. 1) Вваливаться, ввалиться. Всі так і ввалили в хату. 2) Проваливать, провадить, пробить. Так торкнув келепом, що й черепа ввалив.
Урунюватися, -нююся, -єшся, сов. в. урунитися, -нюся, -нишся, гл. Покрывать, покрыть ниву густыми всходами, густо всходить, взойти, куститься (о посѣвѣ). Житом. Литин. Брацлав. у. Хліб, спасибі Богові, добре врунився. Як уруниться хліб, то пускають скот пастись. Литин. у. От побачите, що до перших приморозків ше так вруниться, як того треба. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗДІТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.