Відряжати, -жаю, -єш, сов. в. відрядити, -джу, -диш, гл. = виряжати, вирядити. Поставили йому хату й відрядили і нічого не дали. Вхопила Ганна свою новішу свитину, побігла до шинкарки, заставила за карбованця і одрядила жида, що привіз сина. Пошлю послів десятків з п'ять і мушу дари одрядити.
Гробни́ця, -ці, ж. Гробъ. Чорним оксамитом гробницю вибив.
Дужний, -а, -е. Дугообразный, сводообразный. Дужна стеля.
За́ки нар. Пока. Велю коням оброк дати, возниченькам постояти, заки мати прийде з саду. Заки я схаменулась, — його вже й немає.
Мо́жно нар. = можна. Теперенька дитина підбільшала, то мені можніше буде на роботу йти.
Муші́я, -шії, ж. Имущество.
Нав'я́зкуватий, -а, -е. Навязчивый, назойливый, надоѣдливый.
Нозя, -зі, ж. дѣтск. Нога, ножка.
Розлук, -ку, м. Раздѣленіе. на розлук повідати — говорить раздѣльно.
Стокроть, -ти и -ті, ж. Раст. маргаритка.
