Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безецний

Безецний, -а, -е. 1) Безстыжій, безсовѣстный. Ото вже безецна дівка, — нікого не стидається. Брацл. у. 2) Похабный. Безецні пісні. — Як побачите, що вона дуже безецна.... то не давайте дрюкувать. Шевч. («Україна», 1907, II. 145).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЕЦНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЕЦНИЙ"
Басування, -ня, с. Дѣйствіе того, кто басує.
Бідацьтво, -ва, с. Бѣдность. Довше моє бідацтво, ніж його багацтво. Фр. Пр. 52.
Душогу́бниця, -ці, ж. = душогубка 1. Душогубниця війна. К. Дз. 94.
Молодя́, -дя́ти, с. Юноша или дѣвушка. Употребляется преимущественно во мн. ч. молодята. 1) Молодые люди. 2) Женихъ и невѣста, молодые; новобрачные, вообще молодое супружество. Вік вам довгий і розум добрий, красні молодята. МВ. Ой ви молодята, молодята! не довго житимете вкупці!.. МВ. (О. 1862. III. 75).
Облесник, -ка, м. Льстецъ.
Палко нар. 1) Горюче, жарко. Дрова горять палко. 2) Вспыльчиво. 3) Пылко.
Пліндрування, -ня, с. Грабежъ, разореніе, опустошеніе.
Податний, -а, -е. О горшечной глинѣ: мягкій, легко поддающійся при работѣ. Шух. І. 260.
Розірвати, -ся. Cм. розривати, -ся.
Скапарити, -рю, -риш, гл. = скапарати. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗЕЦНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.