Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безземельник

Безземельник, -ка, м. Человѣкъ, не имѣющій земли. Г. Барв. 448, 455.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЗЕМЕЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЗЕМЕЛЬНИК"
Бовтач, -ча, м. = бовт 1. Вх. Пч. II. 26.
Відродок, -дка, м. Выродокъ.
Жмі́нечка и жмі́нька, -ки, ж. Ум. отъ жменя.  
Захвоща́тися, -ща́юся, -єшся, гл. Заторопиться, засуетиться. Чого він так захвощався сьогодня їхати? Ну, завтра б і їхав. Зміев. у.
Погарчати, -чу́, -чи́ш, гл. Поворчать (о собакѣ и человѣкѣ).
Пообпарюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Опариться (о многихъ).
Поприкочувати, -чую, -єш, гл. Прикатить (во множествѣ). Діжки поприкочуємо сюди та тут і позамочуємо. Харьк.
Спухнути, -хну, -неш, гл. Опухнуть. Від голоду.... спухли. Гн. II. 246.
Тропарь, -ря, м. 1) Тропарь, церковная пѣсня, въ которой изображается исторія праздника. 2) тропарів з кондаками дати. Дать кому, чтобы навсегда помнилъ. Ном. № 3619.
Шурпання, -ня, с. = шпортання 2. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗЗЕМЕЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.