Гойдиця, -ці, ж. Волынка, музыкальный инструментъ.
Завда́ти Cм. завдавати.
Запако́вувати, -вую, -єш, сов. в. запакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Укладывать, уложить, упаковывать, упаковать. 2) Заключить, запереть, сослать. Крав, поки таки запакували в острог. Я його запакую в Сібір. 3) Задѣвать, задѣть, заложить куда-либо вещь такъ, что и найти ее трудно.
Заюртува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Придти въ волненіе, возбужденіе, смятеніе. К.
Наді́яння, -ня, с. Надежда, ожиданіе. Ех, братіку! надіялись було ми, та й те надіяння уже пропало.
Окіп, око́пу, м.
1) Окопъ, валъ со рвомъ. Окіп (круг току) розвалила на десять локіт. На долині при окопі дівчина гуляє. V.
2) жидівський окіп. Еврейское кладбище.
Паняти, -няю, -єш, гл. Погонять лошадь; направляться при ѣздѣ лошадьми. А куди поїдем? — Паняй побіля могили.
Плугатирь, -ря, м. Пашущій плугомъ работникъ. Уже овечки у чистому полі, уже і плугатарі у толоці. Бідний человік нанявсь плугатирем. Раз він орав...
Погоджати, -джа́ю, -єш, сов. в. погодити, -джу, -диш, гл.
1) Способствовать, поспособствовать, благопріятствовать, поблагопріятствовать. Бог мені погодив, пшеницею наградив. А мені Бог погодив, що-м сокиру уломив. Тепер мені погодило, що прядіво не вродим, та вродила чечевиця, та буде мені хвартух і спідниця.
2) Мирить, помирить. Олію з водою ніколи не погодиш.
Постановляти, -ля́ю, -єш, сов. в. постановити, -влю́, -виш, гл.
1) Ставить, поставить. Постановив їх (воли) серед двора до ясел. Пушку сироту упереду постановляв. І рідня, і діти єсть у його, а нікому хрест постановити. Постановили салдата на кватирю.
2) Истрачивать, истратить. Що придбали ми, — усе за тебе постановили.
3) Постановлять, постановить, сдѣлать постановленіе. Постановила я собі покинути удову бабусю. Старий пацюк кричить, закон постановить.
4) Людьми постановити. Сдѣлать человѣкомъ. Час тебе оженити, людьми постановити.
