Волоситися, -шуся, -сишся, гл. Таскать другъ друга за волосы.
Краля, -лі, ж. 1) Королева. Король каже: потіха моя! Краля каже: погибель моя. Король і краля не знали, як шанувати Колумба. 2) Красавица. Таку кралю висватали, що хоч за гетьмана, то не сором. І що ж то за хороша з лиця була!... Здається, і не змалювати такої кралі. . 3) Дама (въ картахъ). Ум. кралечка, пральна. Не бійсь, моя кралечко, каже дід.
Му́читися, -чуся, -чишся, гл. Мучиться. Я вже не живу, а тільки мучуся.
Понехаяти, -хаю, -єш, гл. = понехати. Кого 'сте любили, уж го понехайте.
Пообід нар. Послѣ обѣда.
Послугувати, -гую, -єш, гл. = послуговувати. Послугувала вона їм.
Різатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Рѣзаться. Став різать, сюди-туди — не ріжеться. 2) — з ним. Рѣзаться съ кѣмъ. За що ж боролись ми з ляхами? за що ж ми різались з панами? 3) Пробиваться въ снѣгу. Він од неї тікає, по пояс снігом ріжеться. Піднялась хуґа.... Вже я, каже, (саньми) різавсь, різавсь.
Теперешній, теперішній, -я, -є. 1) Нынѣшній, теперешній. Не теперішніх людей був Швора Йосип. Недалеко від теперішнього царського дворця. 2) Настоящій (о времени). Теперешнього часу. Грядущее сяйне тобі полуднем, теперешнє яснітиме як ранок.
Уважати, -жа́ю, -єш, сов. в. уважити, -жу, -жиш, гл. 1) Принимать, принять во вниманіе, обращать, обратить вниманіе, смотрѣть, взирать. Ой, мати, мати, серце не вважав, — кого раз полюбить, з тим помірає. Вони на сльози не вважали. Не вважайте, люде добрі, що я швець: говоріть зо мною, як з простим. Вважайте, що чуєте. Чи добра кобила? — Вважайте сами. 2) — за кого, що. Считать кѣмъ, чѣмъ, принять за кого, что. Ми тебе за святого вважаємо. Дума, що дурень його вважає за чорта. 3) Полатать, думать, подумать. То їхав чоловік волами і питав у них: «А що, волики, як уважаєте, де будемо ночувати?
Цуприкувати, -кую, -єш, гл. Тянуть, тащить, рвать.
