Відання, -ня, с.
1) Знаніе.
2) Извѣстіе, вѣсть. Ум. віданнячко. Дають віданнячко: ісховайся, Мішку.
Вішатися, -шаюся, -єшся, гл. Вѣшаться. З тої досади узяв мотузок і пішов вішатися.
Дуда́рка, -ки, ж. Чванливая. Вона тата дударка, що і ні приступу.
Кіптіти, -пчу, -тиш, гл. Дымиться. Не туман то в полі кіптить, не грім грімить.
Куватися, кую́ся, -є́шся, гл. Коваться. Не кується, дак плещеться.
Ма́ґель и маґіль, -ґлю, м. 1) Катокъ (для бѣлья). На шнурах вішана, на маґлі тачана. 2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Невтеклий, -а, -е. Который не уйдетъ, не избѣжитъ чего. Аду грішники невтеклі.
Олійний, -а, -е. 1) Масляный (о растительномъ маслѣ). Намальований олійними фарбами.
2) Маслянистый (о растительномъ маслѣ). Свиріпа дуже олійна. Насіння з соняшника олійне.
Памолоток, -тку, м. Цвѣтная метелка, цвѣторастеніе въ видѣ метелки, panicula.
Школа, -ли, ж.
1) Школа, училище. Синочки зросли — у школу пішли. Виріс хлопчик уже такий, що став у школу ходить.
2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: школа́. Школьники. Може думаєте, що дітвора сипнула з хати зустрічати новобранку-товаришку, як то бува з школою? Школа по суботах було ходить туди.
3) (жидівська). Синагога, еврейская молельня. А як то був жид Янкель, то він коло школи похожає та по школі плаче-ридає: школо наша, богомільнице!»
