Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бездухий

Бездухий, -а, -е. 1) Не имѣющій запаха. 2) Малодушный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗДУХИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗДУХИЙ"
Голодраба, -би, ж. = голодрабка. Зміев. у.
Го́нір, -нору, м. = Гонор. Стор. МПр. 46.
Грица́рня, -ні, ж. = Глицарня. Полт.
Лю́блин, -на, м. 1) Названіе города. 2) Названіе хороводной игры. Грин. III. 113.
Оглавець, -вця, м. Недоуздокъ. Вх. Лем. 442.
Повирізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Отличиться, отдѣлиться (о многихъ).
Сестритися, -рюся, -ришся, гл. Дѣлаться названной сестрой, сестриться. Колись божились та клялись, братались, сестрились зо мною. Шевч. 546.
Суріпиця, -ці, ж. Раст. Brassica Napus L. ЗЮЗО. І. 114.
Хлюпання, -ня, с. Плесканіе.
Чіпнарь, -ря, м. Мундшенкъ, кравчій. Вх. Зн. 80. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗДУХИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.