Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безґрунтий

Безґрунтий, -а, -е. 1) Не имѣющій усадебной земли. 2) Безземельный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗҐРУНТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗҐРУНТИЙ"
Бараболисько, -ка, с. Мѣсто, гдѣ росъ картофель. Вн. Зн. 1.
Визеленити, -ню, -ниш, гл. Испачкать о траву. Визеленив сорочку. Конст. у.
Зворо́т, -ту, м. 1) Поворотъ. А де рубав? — питають стрівши кого з дровами, або з деревом. Як скаже: на зворотах, то се украв десь; де звернув з дороги, там і вирубав. Грин. І. 232. 2) Обороть. hа зворо́т. Ha оборотъ. І все робили на зворот: що строїть треба, те ламали. Котл. Ен. IV. 64. 2) Возвращеніе.
Зе́ркало, -ла, с. = дзеркало. То йому так потрібно, як сліпому зеркало. Посл.
Капці Cм. капець.
Невук, -ка, м. = неук 1 и 2. Мнж. 58.
Поташня, -ні, ж. Поташенный заводъ. Черк. у.
Розгарячити, -чу́, -чи́ш, гл. Разгорячить.
Уперізуватися, -зуюся, -єш, сов. в. уперезатися, -жуся, -жешся, гл. А вам дружба вдався: череслом підголився, перевеслом вперезався. Грин. ІІІ. 520.
Упокій, -кою, м. 1) Успокоеніе, покой. За дурною головою, нема ногам упокою. Ном. № 6682. з упоко́єм. Спокойно, въ покоѣ, въ спокойствіи. Хліб-сіль з упокоєм вічний час уживати. АД. II. 11. 2) Упокой. За упокой душі її псалтирь прочитає. Шевч. 595.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗҐРУНТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.