Вірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный. «Рѣдкій помѣщикъ не имѣетъ вірника изъ жидовъ».
Зіркну́ти, -кну, -неш, гл. = зиркнути.
Обкидатися, -даюся, -єшся, сов. в. обкидатися, -даюся, -єшся, гл. Откидывать, откидать отъ себя. діла не обкидаєшся. Столько дѣла, что не успѣешь всего сдѣлать.
Особний, -а, -е. = особий.
Пувка, -ки, ж. — великоцвітна. Раст. Crepis grandiflora.
Уючити, -чу, -чиш, гл. Вьючить.
Черезножиця, -ці, ж. = поверхниця.
Чорногуз, -за, м. Листъ. Cм. бузько. А горобець впився, з чорногузом бився, як ударив чорногуза, — чорногуз звалився.
Щебетун, -на, м.
1) Щебечущій.
2) Говорунъ.
Щенитися, -нюся, -вишся, гл. Щениться.
