Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безґрунтий

Безґрунтий, -а, -е. 1) Не имѣющій усадебной земли. 2) Безземельный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗҐРУНТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗҐРУНТИЙ"
Белькотуха, -хи, ж. Болтунья.
Брикс? ж. Женскій праздникъ 29 іюня. Чуб. ІІІ. 223.
Відібрати Cм. відбірати.
Окрик, -ка, м. Крикъ. Зараз окрик учинив.
Опупок, -пка, м. Завязь (плода). Суджан. у.
Поперепікатися, -каємося, -єтеся, гл. Перепечься (во множествѣ). Паляниці поперепікалися.
Розрубати Cм. розрубувати.
Скребти, -бу́, -бе́ш, гл. Скресть, скоблить. Досада скребе, як кішка лапою. Ном. № 3365. 2)моркву = моркву скромадити (си морква).
Тувальня, -ні, ж. Полотенце. Вх. Зн. 71.
Чужосільський, -а, -е. Принадлежащій другому селу, изъ другого села. Чужосільські левади. МВ. ІІ. 100.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗҐРУНТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.