Видиратися, -раюся, -єшся, сов. в. видертися, -руся, -решся, гл. 1) Вскарабкиваться, вскарабкаться. 2) Выкарабкиваться, выкарабкаться. Як вже надрубив дуже, дуб похилився та й пригнітив його.... не видереться з під того дуба.
Жа́луватися, -луюся, -єшся, гл. Жаловаться. Чоловік якось побив жінку — от вона й побігла до сотника жалуватись. Живи, дочко, на чужині, не жалуйсь мені.
Непрощений, -а, -е. Котораго простить нельзя. Непрощений гріх. Щоб твоя кість непрощена була!
Роздівання, -ня, с. Раздѣваніе. Ой що ж то, мати, за гуляння, — що на сінешному порозі завертання, а на хатньому порозі роздівання.
Роспозичити, -чу, -чиш, гл. Раздать взаймы. Гроші тато людім роспозичили, та й нема, а оце б треба.
Смутен, -тна, -не = смутний.
Триматися, -маюся, -єшся, гл. Держаться, придерживаться. На Бога складайся, розуму тримайся.
Тріпати, -паю (треплю), -єш (треплеш), гл.
1) Трясти, вытряхивать. , Тріпай килим.
2) Трясти, трепетать, шлепать, хлопать (крыльями, хвостомъ и пр.). Крильцями тріпа. По під мостом, мостом трепле риба хвостом.
3) Трясти, качать головой въ знакъ отрицанія. Ні, ні! казав Суходрус, тріпаючи головою.
4) Бѣжать. А я мовила, же косу клепле, він през гору до милої трепле. За кавалок кишки тріпай сім миль пішки.
Угнівити, -влю, -виш, гл. Прогнѣвить.
Широкоустий, -а, -е. Съ широкимъ, большимъ ртомъ. Летіла пташка широкоуста.
