Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безживний

Безживний, -а, -е. Безжизненный, мертвый. Краса безживна. Щог. В. 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЖИВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЖИВНИЙ"
А́вторство, -ва, с. Авторство. Желех.
Випрямити, -ся. Cм. випрямляти, -ся.
Деліка́тно нар. Нѣжно.
Мила́й, -лая, м. Родъ хлѣба. Ном. № 7570.
Неймовіра, -ри, об. Недовѣрчивый человѣкъ.
Однозор, -ра, м. Одноглазый. Бог дав чоловіка: і сонливий, і заїка, однозор і шульга, перебита нога. Аф. 415.
Писарина, -ни, м. Писарь, писаришка. А там панові не вподобався, писарині якому. Рудан. І. 23.
Прочнути, -ся. Cм. прочинати, -ся.
Розбадьоритися, -рюся, -ришся, гл. Расхрабриться. Иноді скочить (дитина) розбадьорившись та пугою тебе й набє. Г. Барв. 311.
Унука, -ки, ж. Внучка. Сядь собі у запічку, колиши унуку. Ном. Ум. унучка, унученька, унучечка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗЖИВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.