Дерев'я́ччя, -чя, с. соб. Деревья.
Діжа́, -жі́, ж. 1) Квашня, кадка, въ которой приготовляютъ тѣсто. Хоч і діжу з тістом оддай, то ще буде клясти, що важко нести. Питай, чи діжу замісить. Діжу́ виробля́ти. Валять хлѣбы. 2) Круглая ямка въ землѣ, вырываемая среди другихъ меньшихъ при дѣтской игрѣ въ місяць. Ум. Ді́жка. А мій милий діжку місить, а він мене і тим тішить.
Іванчик, -ка, м. — золотий. Раст. Galium luteum.
Лапнути, -ся. Cм. лапати, -ся.
Позапродувати, -дую, -єш, гл. Запродать, продать (во множествѣ).
Порозсупонювати, -нюю, -єш, гл. Развязать супоню (во множествѣ).
Споминати, -наю, -єш, сов. в. спом'янути, -ну, -неш, гл. Вспоминать, вспомнить. Та я ж рано встаю, то і вас спом'яну, та я пізно лягаю, то я й вас споминаю. Про любощі спом'янули.
Сурмач, -ча, м. Трубачъ. Господарь колись був у охочих козаках у Шрама сурмачем.
Черепушка, -ки, ж.
1) = черепи́нка.
2) Шутливо: рюмка.
3) Створчатая раковина ракушки, устрицы. Ум. черепушечка. Вареної горілочки хочу манісеньку черепушечку.
Щамбити, -блю, -биш, гл. Щепать.