Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безкебетний

Безкебетний, -а, -е. Неспособный, неумѣлый. Він зовсім безкебетний чоловік. Кіевск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗКЕБЕТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗКЕБЕТНИЙ"
Бобровик, -ка, м. = бобровник.
Гайвороння, -ня, с. Грачи. Як же закрякає гемонське гайвороння та здійметься, наче хмара. Стор. I. 125.
Зцапіти, -пію, -єш, гл. Глупымъ сдѣлаться, одурѣть (какъ козелъ). Желех.
Картувати, -тую, -єш, гл.по́ле. Разбивать поле на полосы. Богод. у.
Кошачки, -ків, м. мн. = котики з, б.
Мурави́й, -вия́, м. Муравей. Муравиї обточат. Драг. 34.
Наставити, -ся. Cм. наставляти, -ся.
Применований, -а, -е. ? Встрѣчено въ заговорахъ: Уроки, урочища, і вітряні, і водяні... применовані. Мил. М. 42.
Сторожівство, -ва, с. Обязанности сторожа, должность сторожа. Рк. Левиц.
Тратитися, -чуся, -тишся, гл. Тратиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗКЕБЕТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.