Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бездільник

Бездільник, -ка, м. Лѣнтяй; бездѣятельный. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗДІЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗДІЛЬНИК"
Гра́ч, -ча́, м. 1) Игрокъ. Чуб. ІІІ. 45, 46. Ні грач, ні помагач. Ном. № 6544. 2) Музыкантъ. Які грачі, шані й танці. Новомоск. у.
Деренчли́вий, -а, -е. Дребезжащій.
Дригави́ця, -ці, ж. и пр. = дрігавиця и пр.
Зазнайо́мити, -ся. Cм. зазнайо́млювати, -ся.
Заспа́ти Cм. засипати 2.
Оточати, -ча́ю, -єш, оточувати, -чую, -єш, сов. в. оточити, -чу́, -чиш, гл. Окружать, окружить. Громадяне оточили Кобзу і почали його роспитувать. Стор. МПр. 50.
Папушоя, -шої, ж. = мамалиґа. Ананьев. у.
Прикроістий, -а, -е. О землѣ: не сыпучая, отпадающая при паханіи глыбами. Ровен. у.
Рознемсатися, -саюся, -єшся, гл. = розрюматися.  
Хряки, хряк, ж. мн. Мокро́та. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗДІЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.