Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безділля I

Безділля I, -ля, с. 1) Бездѣліе, праздность. 2) Лѣнтяй, лѣнтяйка. Грин. III. 61. Доню ж моя, доню, да яке ти ледащо.... да яке ти безділлє! Чуб. V. 905. Не смійся ти, ледащо, не смійся ти, безділля. Мил. 74. 3) Мелкія пустячныя вещи, пустяки, бездѣлица. Мкр. Н. 4. Оснівочку пропила, клубки на похмілля, — нехай теє не лежить у скрині безділля. Н. п. Убрав бабу в усяке безділля. Грин. ІІІ. 342. Всяке зілля безділля. Мил. М. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗДІЛЛЯ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗДІЛЛЯ I"
А́ндека = (он де), нар. Вонъ, вонъ тамъ. (Угор). Ogon. 217.
Кописточка, -ки, ж. Ум. отъ копистка.
Курлапиця, -ці, ж. = курлапий.
Попримушувати, -шую, -єш, гл. Принудить (многихъ).
П'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Пьянѣть. Він швидко п'яніє: дві чарки випив, то вже й п'яний. Харьк.
Руйновище, -ща, с. Развалины, мѣсто покрытое развалинами. Бо пустками вони (до́бра), руйновищем стояли. К. Дз. 99. Оттим же то живе він у руїнах, в руйновищі, що люде подбігали. К. Іов. 34.
Семенастий, -а, -е. 1) Обильный сѣменами. 2) О цвѣтѣ: въ мелкихъ крапинкахъ, пестрый. Семинастий півник — як по сірому мов жовтуваті перинки. (Залюб.).
Сілкий, сільки́й, -а́, -е́ О соли: обладающій достаточной силой. Сіль-кримка — сілька, а сіль матінка не сілька. Міусск. окр.
Стельмах, -ха, м. 1) Каретникъ, колесникъ, телѣжный мастеръ. Гн. II. 30. 2) Плотникъ. Шух. 1. 87.
Таксація, -ції, ж. Таксація, оцѣнка лѣсовъ и земель по ихъ доходности. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗДІЛЛЯ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.